Поэты  Украины

Суббота, 23.09.2017, 22:54

Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS | Главная | НАШЕ ТВОРЧЕСТВО | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход

Главная » Статьи » НАШИ СТИХИ

Маленька надія
По вулиці гордо крокує маленьке дівчатко:
в пшеничне волосся вплелися смішні кіснички,
тримає за руку маля найсильнішого татка,
немає на світі сильнішої тата руки!

Дівчатко прямує туди, де лялькИ на вітрині,
а всі перехожі з захопленням дивляться вслід -
її оченятка, неначе дві зірочки сині,
вбирають захоплено цей, такий радісний, світ!

Та ось зупинився цей погляд, зробивсь безпорадним:
безхатька узріло малесеньке миле дівча -
сидів у кущах він вчорнілий, як крук, під парадним,
зневіра, образа і біль аж світились в очах.

Дитина на батька звела переляканий погляд:
"Чому це дідусь заховавсь у кущах від людей?"
а батько знітився і йшов із дитиною поряд -
не міг же сказати:"Таких не чекають ніде".

Дівча зупинилось:"А може він, татку, голодний?
Не треба попкорну і барбі не треба мені!"
І вражений батько погладив голівоньку:"Згодний",
в кущах заблищали надією очі сумні...

Невже наші душі, що нині в глибоких руїнах,
нарешті байдужість, як панцир, відкинуть убік?
А може це йде вже нова, молода Україна,
що Віру, Надію, Любов нам несе у собі?
Категория: НАШИ СТИХИ | Добавил: malashenkoluba (05.11.2016)
Просмотров: 56 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Вход

ОБЩЕНИЕ

СТАТИСТИКА

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

ДНИ РОЖДЕНИЯ

Ожидаем...

Поиск по сайту

ОПРОСЫ

Что пишут наши авторы
Всего ответов: 43

НАШИ ДРУЗЬЯ

 FREESTYLE  

МУЗЫКА

НАШЕ ВИДЕО :)