Донечка й матуся. Двома ангелами в небі. ДОМІНІКА й НАТАЛЯ ГОЛЯКОВИ. Дівчинка була довгожданою і єдиною дитиною. Її дуже любили, а тому вона росла напрочуд світлою і доброю. А тому тато Артур не зміг нести вже загиблу донечку з осколком у голові - це було вищим всіх його сил. Він ніс хлопчика, що також загинув під час обстрілу, а його тато ніс маленьку Домініку, "Доміка", як лагідно називали її в родині. Мамі ворожим снарядом відірвало ноги, і вона через добу також померла. Під час повномасштабного російського вторгнення Домініка з батьками, тіткою, бабусею і дідусем переховувалася у багатоповерхівці поблизу 66-ї школи в Центральному районі. 12 березня 2022 року дівчинка разом із мамою на кілька хвилин вийшли до багаття на вулиці, де зігрівались і варили їжу маріупольці... Домініці було 4 роки, коли вона загинула. Ось як згадують її при житті. "Домініка прийшла у ясла, коли їй був 1 рік 10 місяців. Була наймолодшою. Так у мене в групі оселилася бешкетна і промениста Домік (інакше її і не називали), яка не ходила, а мчала, змітаючи все навколо. Домік була дуже допитливою, хіхотункою, таким собі білявим блакитнооким колобочком. Була розумною, тямущою, любила допомагати, наводити лад», – розповіла вихователька дівчинки Ганна Гончарова. Маріуполь - це суцільний біль. кий ніколи не стихне. Світла пам'ять двом ангелам!
