Діти України
... Мені вісім... Маю рану личка
Мама плаче, тато - у бою.
Хоронили вчора ми сестричку -
Найдорожчу й крихітну мою.
... Мені шість. Я зараз у бабусі.
Тата й мами в мене вже нема.
Я за свого братика молюся.
Він пішов... Нема його й нема.
... Мені сім... Зламав учора пальчик
Як в підвалі гасне блиск свічі -
Мені сниться мій убитий братик
В теплих плямах крові,
Уночі.
... Мені п'ять. Учора вбили маму,
Мучили в кімнаті... Я кричав.
Я - тепер один під небесами.
Боже, де Ти?
Я ж тебе так звав!
Мені два... Було... коли ракета
Влучила у наш високий дім.
Я не встиг пожити й мав померти.
В мене брат лишився.
Йому - сім.
Мені - 0...і буде так навіки,
Бо я народитися не встиг.
Маму вбито руським чоловіком.
Лютий жах в її очах застиг.
... Господи, за що нас розстріляли?:
Линуть вітром голоси дітей.
Ми ж рости хотіли
І не знали,
Що настане час страшних
Смертей...
Мені - десять і я бачу з неба,
Як росія мучить рідний край?
скільки крові путлеру ще треба?
Господи, молю, катів скарай!
Як настане мир... Ми заспіваєм,
Так, що нас почують на землі
Про життя під вічним небокраєм,
Те, що ми утратили малі.
Автор: Діана Гальченко
https://zbut121.livejournal.com/131560.html
|
| Категория: НАШИ СТИХИ | Добавил: sivijoles (17.02.2024)
|
| Просмотров: 54
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
