ЇМ ВСЕ ЧУТИ І ВИДНО Інститутська, столиця... Досі видно їх лиця, Досі чутно їх голос, Що відлунює болем... Чом забули урок цей? Ми ж були за пів-кроку До жаданої волі - Кволі, надто ще кволі... В їхнім голосі - докір Нам, що чо'ла схилили, Бо у кріслах високих Ті, хто наші могили Оскверняють щомиті У лукавстві та зрадах... Час, Народе, прозріти, Хоч дітей своїх ради! Досі будять сумління Нам з небесної висі, Ми вслухатись повинні У їх душі пречисті - Щоб розвіяти морок, Щоб здолати всю скверну... Час відплати вже скоро, Йде пора неповернень! Досі видно їх лиця, Що так прагнули волі. Досі ходять убивці - Пишуть нам свої ролі - Кому вмерти чи жити? Кому "дати Героя", Кому їсти до си'та, Кому в голоді строєм, Кому "грузом двохсотим", Кому теплі Канари, Кому кия за спротив, Кому все і безкарно, Кому статки до неба, Кому скніти у злиднях... Вони вмерли за тебе! Їм все чути і видно!!!
