ДУША
Людська Душа... Коли її хто бачив?
Не осягти, не вгледіти, як Час.
Лише тоді, коли вона заплаче –
Затріпотить пташам твоя свіча.
Тоді лиш, як іти утратиш силу,
Як жменю стріл жбурне до серця світ –
Відчуєш, як з глибин напнуться крила,
Що морок рвуть, шукаючи просвіт.
Тоді лиш, як любові сп’єш по вінця,
Як з-під повік засяють сотні сонць –
Відчуєш, як в осерді заіскриться
Незриме,
Неосяжне,
Вічне...
Ось!
Валькірія Крісман
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=53885&poem=437412
|
| Категория: НАШИ СТИХИ | Добавил: sivijoles (23.10.2023)
|
| Просмотров: 18
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
