Наверни, мій Отче, людство, наверни,
Поможи пройти найважчі із горнил,
Огорни своїм невичерпним теплом,
Зволь з Тобою сісти поряд за столом -
І ділитись хлібом з ближніми навчай,
Щоб і ми ставали хлібом для причасть...
Причасти нас, Боже, світлом, щоб, як Ти
Не зневірились, йдучи поміж хрести,
Впізнавали зло у тисячах облич,
Стукай в душі, за Вітчизну в бій нас клич!
До усіх, хто молить щиро - озовись,
Хай незрячі прозрівають, як колись,
Позбуваються погрузлих в душу скверн,
Проганяють страх, яку приносить смерть,
І збагнуть, що Воля важить понад все,
А ярмо - душі погибель лиш несе...
Мудрість дай здолати мороки війни,
Від моsкальської навали нас звільни!!!
Н.Крісман
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=53885&poem=439074
|
