МОВО, ВОСКРЕСНИ З ПРАХУ! ️
Хто ж тебе обезкровив, Мила моя Вітчизно? Глянь, шкандибає Мова, Втомлена в битвах грізних. Нищена і обдерта, Сотні разів розп'ята, Наче душею мертва, Бита жорстоким катом. Сумно кидає погляд В небо, з жалів скорботне, В погляді - згусток болю, Але вже зримий спротив. Кинута кимсь монета В церкві фальцетом стогне: Підкуп, а чи пожертва? Морок вростає в скроні... Знову бруківка, суржик, "Беркут" - криваві руки, В серці схололім - стужа, Ближньому ближній - круком, Ворог, мов звір голодний, Душить дитя в колисці... Досить ярів холодних, Кров'ю - в сиру землицю! ...Знову поет-провісник Стигмами ляже в рими В пошуках вічних істин, Хоче з'єднатись з ними. Прагне людей наситить Волею, наче птаха. Боже, зціли нас світлом! Мово, воскресни з праху!
Наталія Крісман , 2014р.
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=53885&poem=437810
|
Категория: НАШИ СТИХИ | Добавил: sivijoles (28.10.2023)
|
Просмотров: 23
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
|