ПІТЬМА І СВІТЛО ВІЧНО НА МЕЖІ...
Цей світ зболілий плодить міражі,
Які понавигадували люди...
Та хто їх за ці вигадки засудить?
Пітьма і Світло вічно на межі.
У світі смутку важко віднайти
Ту душу, що з тобою - одне ціле,
Пройшовши сотні серця перевтілень -
За крок до прірви лишишся один.
У світі воєн граємось з вогнем,
Який то спопеляє, то підносить
Наш Дух свобідний аж до високо'сти,
Куди й орел ніколи не сягне.
В пустелях світу мерзнем до осердь
Від нелюбови тих, хто гріти мали б,
А те, що в цім житті зробив так мало -
Лякає навіть більше, аніж смерть.
За крок до смерті видно - хто був ким,
І хто яку межу здолати здатен?
І ми уже не люди - ми вовки,
Які повік не їстимуть з руки,
Лиш хлепчуть кров гарячу з вен розтятих...
Валькірія Крісман, вірш 2012р
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=53885&poem=437687
|
| Категория: НАШИ СТИХИ | Добавил: sivijoles (27.10.2023)
|
| Просмотров: 17
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
