СВІТ НАЛЕЖИТЬ ВІДЧАЙДУХАМ❤️
Друже милий, брате Духу, Душе моя рідна, Скоро вітер цвіт роздмуха, не залишить й слі'ду Ні мого', що вів до тебе, ні твого' до мене, Не загасить лиш потреби, що клекочуть в венах. Як намерзло в світі леду, навіть в лю'дськім серці! Хто ж то зна, що попере'ду? Чи відчинять дверці Нам туди, куди спочити прагне серце спрагле? Кожен з нас - комусь Учитель. Все колись на ва'ги Покладуть нам - зле і добре, що по со'бі лишим... Небо ж любить лиш хоробрих, що у серці нішах Носять світло незгасиме сотень сонць гарячих, Що фарбують світу стіни в кольори небачені. Друже милий, брате Духу, Душе моя рідна, Світ належить відчайдухам, по чиєму сліду Підуть кволі та незрячі, що жадають зцілень... Хай клекоче кров козача - Вільна, пристрасна, гаряча, Дай нам, Боже, сили!
Н.Крісман
|
Категория: НАШИ СТИХИ | Добавил: sivijoles (14.11.2023)
|
Просмотров: 25
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
|