Куди поділась Батьківщина (або нікому не потрібний патріотизм)
Не можу дивитися, як помирає країна, Згвалтована, зраджена тими, хто мав захищати. Ще рік, може два - і її продадуть по частинах. А ми (ті, що виживуть) мусимо в рабстві сконати.
Не можу дивитися, як божеволіють люди, Гарують за ті копійки, без надії, без віри. А інших жага до наживи позбавила глузду. (І дуже цікаво, коли ж вони луснуть від жиру).
Нехай би сказали, чому зупинили заводи, Чому півкраїни уже продали іноземцю, І скільки принижень ще треба стерпіти народу? (Хоча його "слугам" і так непогано живеться).
Скажіть, а ви думали, що буде з нашими дітьми? Здоров"я не матимуть, бо закривають лікарні, Розумні не будуть, бо реформували освіту (І навіть історію перебрехали безкарно).
Не хочу дивитися, як помирає країна! Якби ж відвезти мені сина кудись за кордони. А що, як спитає, де ділась його Батьківщина? Чи він зрозуміє? Чи схоче колись він додому?
Навіщо ж нам прадіди відвоювали країну? Навіщо мільйони життя за життям віддавали? Щоб ми, нерозумні, тепер відреклись добровільно І новим фашистам самі її подарували?
Здається, війна в сорок п"ятому не закінчилась: Тепер нас вбивають повільно і дуже законно. А ми? Як слухняні ляльки, полягаєм в могили? Чи станемо дружно й покажем, на що ми спроможні?
Возник вопрос: "Чому півкраїни уже продали іноземцю" - разве есть "уже" в украинском языке? Вроде как "вже". Я вообще не знаток, поэтому спрашиваю. А по сути, по крайней мере, то, что я понял - смысл очень даже неплохой. И, хорошо, что патриотизм искренний, без слов "Ридна нэнька" и "Батькивщина" через строчку, без националистических идей.
