МОВО, ВОСКРЕСНИ З ПРАХУ! ️
Хто ж тебе обезкровив,
Мила моя Вітчизно?
Глянь, шкандибає Мова,
Втомлена в битвах грізних.
Нищена і обдерта,
Сотні разів розп'ята,
Наче душею мертва,
Бита жорстоким катом.
Сумно кидає погляд
В небо, з жалів скорботне,
В погляді - згусток болю,
Але вже зримий спротив.
Кинута кимсь монета
В церкві фальцетом стогне:
Підкуп, а чи пожертва?
Морок вростає в скроні...
Знову бруківка, суржик,
"Беркут" - криваві руки,
В серці схололім - стужа,
Ближньому ближній - круком,
Ворог, мов звір голодний,
Душить дитя в колисці...
Досить ярів холодних,
Кров'ю - в сиру землицю!
...Знову поет-провісник
Стигмами ляже в рими
В пошуках вічних істин,
Хоче з'єднатись з ними.
Прагне людей
наситить
Волею, наче птаха.
Боже, зціли нас світлом!
Мово, воскресни з праху!
Наталія Крісман , 2014р.
https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=53885&poem=437810
|
| Категория: НАШИ СТИХИ | Добавил: sivijoles (28.10.2023)
|
| Просмотров: 24
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
