Нелюди
Не свари мене, Господи, не суди:
у ненависті цій - не моя вина.
Вони іроди, Господи, нелюди.
Вовкулаки. Безбожники. Сарана.
Щоб їм гниллю просякли усі слова.
Язики покрутились, як мотузкИ.
Щоб їм очі видряпувала сова,
а серця - розліталися на друзки.
Щоб їм болю і лиха - та звідусіль.
Щоб їм пащі звірячі, а не роти.
Щоб застрягли у горлі і хліб, і сіль,
а долоні - спеклися до чорноти.
Щоби бурі кружляли, а не вітри,
не до щастя жилося, а - до біди.
Не дивися так, Господи, не свари:
Вони ж нелюди, Господи. Не-лю-ди.
Альона Васильченко
https://pva.new/2023/06/10/nelyudi/
|
| Категория: НАШИ СТИХИ | Добавил: sivijoles (17.10.2023)
|
| Просмотров: 57
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
