Мені не шкода, що у грудні вітер віє, Що мертві квіти пелюстки схилили, Я знаю, щастя знову буде, У снах приходишь ти у мої мрїї. Нехай кохання прийде на світанку, І недаремно доля усміхнеться, В твоїх долонях промінем засяє, Надія, віра і душа проснеться. Мелодія вірша, як вітер лине, Я вірю, що кохання повернеться, Квітучим співом затремтить до ранку, Два серденька, в яких любов зільється. Лелекой прилечу до тебе знову, З губ, як з криниці я води напьюся, За обрій щастя хай полине, Тебе побачу,- знову посміхнуся.
